Є біль, про який важко говорити словами.

Є очікування, яке не має дати завершення.

Є двері, на які щодня дивляться з надією, що найрідніша людина ось-ось повернеться.

За кожним зниклим безвісти — людина. Ім’я. Родина. Життя, яке триває в очікуванні.

Війна залишає рани, які не видно, але які болять щодня. Родини зниклих живуть між тривогою, невідомістю та надією. І для них важливо одне — не мовчати, не забувати, не припиняти пошук.

Сьогодні ми схиляємо голови перед болем усіх, хто чекає.

Пам’ятаємо тих, кого досі шукають.

Підтримуємо тих, хто не втрачає надії.

Пам’ятаємо кожного. Шукаємо кожного. Чекаємо кожного.

Бо за кожним зниклим — цілий світ, який продовжує чекати